понамулювати

Понамулювати, -люю, -єш

гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.

Значення в інших словниках

1. понамулювати — понаму́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понамулювати — -юю, -юєш, док., перех. Намуляти в багатьох місцях (ноги, пальці, боки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понамулювати — ПОНАМУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Намуляти в багатьох місцях (ноги, пальці, боки і т. ін.). Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понамулювати — ПОНАМУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Намуляти в багатьох місцях (ноги, пальці, боки і т. ін.). Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах