понапасати
Понапаса́ти, -са́ю, -єш
гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Словник української мови ГрінченкаПонапаса́ти, -са́ю, -єш
гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Словник української мови Грінченка