понаплоджувати

Понаплоджувати, -джую, -єш

гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.

Значення в інших словниках

1. понаплоджувати — понапло́джувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понаплоджувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаплоджувати — ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понаплоджувати — ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах