понасівати

Понасіва́ти, -ва́ю, -єш

гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.

Значення в інших словниках

1. понасівати — понасіва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасівати — -аю, -аєш і понасіювати, -юю, -юєш, док., перех. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасівати — ПОНАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він ні [не] понасіва (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. понасівати — ПОНАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Насіяти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він ні [не] понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).  Словник української мови в 11 томах