Словник української мови Грінченка

пообголювати

Пообго́лювати, -люю, -єш

гл.

1) Оголить, обнажить (многихъ).

2) Обрить (многихъ).

3) Обобрать (многихъ).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пообголювати — пообго́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пообголювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Обголити що-небудь у багатьох. 2》 перен., розм. Те саме, що пообдирати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообголювати — ПООБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого – що. 1. Обголити що-небудь у багатьох. Хлопцям пообголювали чуби. 2. перен., розм. Те саме, що пообдира́ти 2. Як люди у нужді, то усе збувають та хліб купують; а Тихон в них позабирав і скотину і вози, .. пообголював увесь мир (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
  4. пообголювати — ПООБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Обголити що-небудь у багатьох. Хлопцям пообголювали чуби. 2. перен., розм. Те саме, що пообдира́ти 2. Як люди у нужді, то усе збувають та хліб купують; а Тихон в них позабирав і скотину і вози, .. пообголював увесь мир (Кв.-Осн., II, 1956, 139).  Словник української мови в 11 томах