пообрізувати

Пообрізувати, -зую, -єш

гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.

Значення в інших словниках

1. пообрізувати — пообрі́зувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообрізувати — -ую, -уєш, пообрізати, -аю, -аєш, док., перех. Обрізати багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообрізувати — ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, і ПООБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів – одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (О.  Словник української мови у 20 томах
4. пообрізувати — ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Гончар, Тронка, 1963, 239).  Словник української мови в 11 томах