попадати

Попада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.

---------------

Попадати, -даємо, -єте

гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.

Значення в інших словниках

1. попадати — попа́дати дієслово доконаного виду повалитися, поопускатися попада́ти дієслово недоконаного виду влучати, потрапляти, діставатися  Орфографічний словник української мови
2. попадати — (в задуму) впадати; ЗАП. (у що) влучати, (куди) потрапляти, (у пастку) ловитися, попадатися, (під вплив) опинятися під чим, (кому) перепадати, діставатися; док. ПОПАСТИ, (кого) схопити, спіймати, (що) вхопити, взяти; (в халепу) уклепатися.  Словник синонімів Караванського
3. попадати — I поп`адати-аємо, -аєте, док. 1》 Упасти один за одним (про багатьох, багато чого-небудь). 2》 Загинути, здохнути один за одним (про багатьох тварин). II попад`ати-аю, -аєш, недок., попасти, -аду, -адеш, док. 1》 перех. і неперех., у кого – що, кому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попадати — Влучати, влучити, повлучати, налучати, налучити, поціляти, поцілити, уціляти, уцілити, повціляти  Словник чужослів Павло Штепа
5. попадати — ПОПА́ДАТИ, аємо, аєте, док. 1. Упасти один за одним (про багатьох, багато чого-небудь). – А ми втечемо. – А ми доженемо. – Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте (Панас Мирний); Патрокл Хвигуровський підняв ті монети, що попадали додолу (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. попадати — Аю, -аєш, недок., попасти, -ду, -деш, док. 1. Бути задіяним у неприємній справі. 2. Потрапити у неприємну ситуацію. Я круто попадаю з цим товаром. ◇ Попасти по самі помідори — а) потрапити у повну халепу; б) закохатись. Зараз я усвідомлюю, що я попала з Геною.  Словник сучасного українського сленгу
7. попадати — влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд..  Фразеологічний словник української мови
8. попадати — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
9. попадати — ПОПА́ДАТИ, аємо, аєте, док. 1. Упасти один за одним (про багатьох, багато чого-небудь). — А ми втечемо. — А ми доженемо. — Зугарні!...  Словник української мови в 11 томах