Словник української мови Грінченка

попередити

Попередити, -ся

см. попережати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попередити — попере́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попередити — див. попереджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попередити — ПОПЕРЕ́ДИТИ див. попереджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. попередити — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. попередити — Попереди́ти, -реджу́, -ре́диш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. попередити — ПОПЕРЕ́ДИТИ див. попереджа́ти.  Словник української мови в 11 томах