Словник української мови Грінченка

попотіпати

Попотіпати, -па́ю, -єш

гл.

1) Потрепать много (льна, конопли).

2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.

Словник української мови Грінченка