порнути
Порну́ти, -ну́, -не́ш
гл.
1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95.
2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Словник української мови ГрінченкаПорну́ти, -ну́, -не́ш
гл.
1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95.
2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Словник української мови Грінченка