Словник української мови Грінченка

породілля

Породілля, породіля, -лі

ж. Родильница. Мил. 21. ХС. VII. 432. Несе подарунок породіллі. Нѣжин. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. породілля — породі́лля іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. породілля — Роділля, г. поліжниця, породільниця.  Словник синонімів Караванського
  3. породілля — -і, ж. Жінка під час пологів або зразу після пологів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. породілля — ПОРОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка під час пологів або зразу після пологів. З хати почувся одчайдушний покрик породіллі (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  5. породілля — ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М.  Словник синонімів української мови
  6. породілля — Породі́лля, -лі, -лею; -ді́ллі, породі́ль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. породілля — ПОРОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка під час пологів або зразу після пологів. З хати почувся одчайдушний покрик породіллі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 16).  Словник української мови в 11 томах