порожняк

Порожняк, -ка

м.

1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115.

2) Сортъ горшка. Вас. 181.

Значення в інших словниках

1. порожняк — порожня́к 1 іменник чоловічого роду поїзд, віз тощо порожня́к 2 іменник чоловічого роду сукупність незавантажених транспортних засобів збірн.  Орфографічний словник української мови
2. порожняк — див. порожній  Словник синонімів Вусика
3. порожняк — ч. 1》 род. -а. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід; незавантажена вантажівка і т. ін. 2》 род. -у, збірн. Сукупність незавантажених транспортних засобів. 3》 род. -а. Рейс, виконуваний без вантажу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порожняк — ПОРОЖНЯ́К, ч. 1. род. а́. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін. Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (А. Головко); * У порівн. – Цить!...  Словник української мови у 20 томах
5. порожняк — У, ч. 1. Відсутність чого-небудь. У мене повний порожняк з грошима. ◇ Їхати порожняком — їхати без пасажирів або вантажу. Жаль, що так пізно схаменулись: вони їхали порожняком, тож могли й тебе забрати. 2. Поганий настрій, нудьга. Настрій — повний порожняк.  Словник сучасного українського сленгу
6. порожняк — ч. 1. -у; крим., мол.; несхвальн. Порожня розмова; беззмістовна або брехлива інформація. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56; ЯБМ, 2, 212.  Словник жарґонної лексики української мови
7. порожняк — ПОРОЖНЯ́К, ч. 1. род. а́. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін. Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (Головко, II, 1957, 457); *У порівн. Цить!...  Словник української мови в 11 томах