порости

I. Порости

мн. Заросли. Зміев. у.

---------------

II. Порости, -темо́, -тете́

гл.

1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у.

2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.

Значення в інших словниках

1. порости — порости́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порости — див. рости  Словник синонімів Вусика
3. порости — див. поростати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порости — ПОРОСТИ́ див. пороста́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. порости — кістки́ траво́ю поросту́ть чиї. Хтось помре і мине багато часу. (Кармелюк:) Не чекайте ж, люди, добра од них (панів), бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь (С. Васильченко). уже́ й мох порі́с на кому.  Фразеологічний словник української мови
6. порости — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. порости — ПОРОСТИ́ див. пороста́ти.  Словник української мови в 11 томах