порізати

Порізати, -жу, -жеш

гл.

1) Порѣзать, обрѣзать.

2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.

Значення в інших словниках

1. порізати — порі́зати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порізати — -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 || чого. Нарізати в певній кількості. || Б'ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що-небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2》 Зробити надрізи на поверхні чого-небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порізати — ПОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що. 1. Розрізати на багато частин; покраяти. – Дурний! Хіба ж так ховають баранину!.. Ти б її порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках, то б я тобі борщику зварила (О.  Словник української мови у 20 томах
4. порізати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. порізати — ПОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Розрізати на багато частин; покраяти. — Дурний! Хіба ж так ховають баранину!.. Ти б її порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках, то б я тобі борщику зварила (Стор.  Словник української мови в 11 томах