посердити

Посе́рдити, -джу, -диш

гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.

Значення в інших словниках

1. посердити — посе́рдити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посердити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Сердити кого-небудь, викликати в когось роздратування якийсь час. 2》 кого з ким, розм. Те саме, що посварити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посердити — ПОСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., кого. 1. Сердити кого-небудь, виклика́ти в когось роздратування якийсь час. Мені хотілось її посердити, і я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (П. Панч). 2. кого з ким, розм.  Словник української мови у 20 томах
4. посердити — ПОСВАРИ́ТИ (викликати, спричинити сварку між кимсь), РОЗСВАРИ́ТИ розм., ПОСЕ́РДИТИ розм.; РОЗБРАТА́ТИ розм. (близьких друзів, родичів). — Недок.: свари́ти.  Словник синонімів української мови
5. посердити — ПОСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Сердити кого-небудь, виклика́ти в когось роздратування якийсь час. Мені хотілось її посердити, і я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (Панч, В дорозі, 1959, 207).  Словник української мови в 11 томах