посиніти

Посиніти, -нію, -єш

гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.

Значення в інших словниках

1. посиніти — поси́ні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посиніти — -синію, -синієш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посиніти — ПОСИ́НІ́ТИ, си́ні́ю, си́ні́єш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (І. Нечуй-Левицький); Як глянув господар – і зо зла аж посинів (Л. Глібов); Проць закашлявся, аж посинів (В. Стефаник); Рученята в дівчинки посиніли з холоду (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. посиніти — Поси́ніти, -нію, -нієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посиніти — ПОСИ́НІ́ТИ, си́ні́ю, си́ні́єш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (Н.-Лев., І, 1956, 113); Як глянув господар — і зо зла аж посинів (Гл., Вибр., 1951, 67); Проць закашлявся, аж посинів (Стеф.  Словник української мови в 11 томах