поскромадити

Поскрома́дити, -джу, -диш

гл.

1) = поскребти.

2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157.

Значення в інших словниках

1. поскромадити — поскрома́дити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. поскромадити — -джу, -диш, док., перех. і неперех., діал. 1》 Шкребти якийсь час. 2》 Почухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскромадити — ПОСКРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., що і без прям. дод., діал. 1. Шкребти якийсь час. 2. Почухати. Свирид поскромадив у потилиці (Панас Мирний); Мартиненко поскромадив собі потилицю (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
4. поскромадити — ЧУ́ХАТИ (терти шкіру, щоб не свербіла), СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́), ЧУХМА́РИТИ розм., СКРОМА́ДИТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ЧЕРСА́ТИ діал.; ДРЯ́ПАТИ (роздираючи). — Док.  Словник синонімів української мови
5. поскромадити — ПОСКРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. і неперех., діал. 1. Шкребти якийсь час. 2. Почухати. Свирид поскромадив у потилиці (Мирний, III, 1954, 236); Мартиненко поскромадив собі потилицю (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 242).  Словник української мови в 11 томах