посовіти

Посовіти, -вію, -єш

гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана. Кв.

Значення в інших словниках

1. посовіти — посові́ти дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. посовіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що посоловіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посовіти — див. соловіти  Словник чужослів Павло Штепа
4. посовіти — ПОСОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що посолові́ти. Маринка, яку й сьогодні підпоїли теж розвеселилась .. Потім раптом замовкла, очі, що були розгорілися, посовіли, потухли, все худе личко її ще більше зблідло (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
5. посовіти — ПОСОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що посолові́ти.  Словник української мови в 11 томах