Словник української мови Грінченка

поспадати

Поспадати, -даємо, -єте

гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків. Драг. 83.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поспадати — поспада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поспадати — -ає, док. 1》 Упасти звідкись, із чого-небудь додолу (про все чи багато чогось); попадати. 2》 Відпасти, відокремившись, відірвавшись від чого-небудь (про все чи багато чого-небудь). || Опасти (про листя дерев, пелюстки квітів, плоди і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспадати — ПОСПАДА́ТИ, а́є, док. 1. Упасти звідкись, з чого-небудь додолу (про все або багато чогось); попадати. Стоїть [сотня козаків], шапки поскладавши на приспі у шинку, щоб як буде муштра, так щоб не поспадали з голов [голів] (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. поспадати — ПОСПАДА́ТИ, а́є, док. 1. Упасти звідкись, з чого-небудь додолу (про все або багато чогось); попадати. Стоїть [сотня козаків], шапки поскладавши на приспі у шинку, щоб як буде муштра, так щоб не поспадали з голов [голів] (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах