гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
поспихати —
поспиха́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
поспихати —
-аю, -аєш, док., перех., розм. Зіпхнути з чого-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поспихати —
ПОСПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Зіпхнути з чого-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Вони [тухольці] живо дрюками поспихали тих нещасних [монголів] у воду (І. Франко); Їй хотілось поспихати з човна небожів і позакидувати їх кудись в очерет (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
поспихати —
ПОСПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Зіпхнути з чого-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Вони [тухольці] живо дрюками поспихали тих нещасних [монголів] у воду (Фр.
Словник української мови в 11 томах