Словник української мови Грінченка

постріш

По́стріш, -ші

ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха. Вх. Зн. 54.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. постріш — -і, ж., зах. Група з 8-10 дворів, що разом наймала одного пастуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови