Словник української мови Грінченка

посушити

Посуши́ти, -шу́, -шиш

гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі. Чуб. V. 1129.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. посушити — посуши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посушити — -сушу, -сушиш, док., перех. 1》 Док. до сушити. 2》 Зробити сухим, висушити все чи багато чого-небудь. 3》 Сушити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посушити — ПОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., що. 1. Док. до суши́ти. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (з народної пісні). 2. Зробити сухим, висушити все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. посушити — СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м'ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу)...  Словник синонімів української мови
  5. посушити — ПОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех. 1. Док. до суши́ти. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (Нар. лірика, 1956, 291). 2. Зробити сухим, висушити все або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах