потакувати

Потакувати, -кую, -єш

гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. потакувати — пота́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потакувати — Підтакувати, притакувати; П. підбріхувати.  Словник синонімів Караванського
3. потакувати — див. балувати; говорити; згоджуватися; лестити; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
4. потакувати — див. потакати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. потакувати — ПОТА́КУВАТИ див. потака́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. потакувати — ПОТУРА́ТИ кому, чому (не перешкоджати комусь робити щось недозволене, варте осуду; виконувати чиїсь примхи; не протидіяти чомусь), ПОПУСКА́ТИ, ДАВА́ТИ ПОБЛА́ЖКУ, ДАВА́ТИ ПОТА́ЧКУ, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) рідше, ПА́НЬКАТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
7. потакувати — Пота́кувати, -кую, -куєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. потакувати — ПОТА́КУВАТИ див. потака́ти.  Словник української мови в 11 томах