потліти

Потліти, -тлію, -єш

гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.

Значення в інших словниках

1. потліти — потлі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потліти — -іє, док. Зазнати дії тління, зотліти (у 1 знач.) повністю або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потліти — ПОТЛІ́ТИ, і́є, док. Зазнати дії тління, зотліти (у 1 знач.) повністю або в багатьох місцях. Ані роду, ні родини, Ні дворища, ні хатини; Те в землі давно потліло, Те з пожежею злетіло... (Я. Щоголів); – Я ще не помру, – обізвалася через силу Тетяна.  Словник української мови у 20 томах
4. потліти — ПОТЛІ́ТИ, і́є, док. Зазнати дії тління, зотліти (у 1 знач.) повністю або в багатьох місцях. Ані роду, ні родини, Ні дворища, ні хатини; Те в землі давно потліло, Те з пожежею злетіло… (Щог.  Словник української мови в 11 томах