поторкати

Поторка́ти, -ка́ю, -єш

гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Чуб. III. 211. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає. Лукаш. 43.

2) Потрогать, потолкать.

Значення в інших словниках

1. поторкати — поторка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поторкати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Торкнути кілька разів; торкати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поторкати — ПОТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Торкнути кілька разів; торкати якийсь час. Старого козака повстрічає [зустріне Коновченко], Гордим словом зневажає, Молодого повстрічає, .. Стременем о грудь поторкає... (з думи); Жінка ..  Словник української мови у 20 томах
4. поторкати — ПОТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Торкнути кілька разів; торкати якийсь час. Старого козака повстрічає [зустріне Коновченко], Гордим словом зневажає, Молодого повстрічає,.. Стременем о грудь поторкає… (Укр.. думи.., 1955, 28); Жінка..  Словник української мови в 11 томах