Словник української мови Грінченка

потурнацтво

Потурнацтво, -ва

с.

1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.

2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. потурнацтво — -а, с., заст., зневажл. 1》 Збірн. до потурнак. 2》 Національна зрада, національне запроданство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потурнацтво — Потурна́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)