поуз

Поуз

нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.

Значення в інших словниках

1. поуз — по́уз прийменник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. поуз — див. повз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поуз — ПО́УЗ див. повз.  Словник української мови у 20 томах
4. поуз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М.  Словник синонімів української мови
5. поуз — ПО́УЗ див. повз.  Словник української мови в 11 томах