похмарити

Похмари́ти, -рю́, -ри́ш

гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.

---------------

Похмарити, -рить

гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у.

Значення в інших словниках

1. похмарити — похма́рити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. похмарити — -ить, док., безос. 1》 З'явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. 2》 Хмарити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похмарити — ПОХМА́РИТИ, ить, док., безос. 1. З'явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. – У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно – голубіють, похмарить – темніють... (О. Гончар); Надворі похмарило..  Словник української мови у 20 томах
4. похмарити — ПОХМА́РИТИ, ить, док., безос. 1. З’явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. — У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно — голубіють, похмарить — темніють… (Гончар, III, 1959, 233); Надворі похмарило..  Словник української мови в 11 томах