похнюпити

Похнюпити, -плю, -пиш

гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.

Значення в інших словниках

1. похнюпити — похню́пити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похнюпити — див. похнюплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похнюпити — ПОХНЮ́ПИТИ див. похню́плювати.  Словник української мови у 20 томах
4. похнюпити — ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д.  Фразеологічний словник української мови
5. похнюпити — ПОХНЮ́ПИТИ див. похню́плювати.  Словник української мови в 11 томах