почутися
Почува́тися, -ва́юся, -єшся
сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» Стор. МПр. 82.
2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38.
3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. НВолын. г. Я вже почулась.
Словник української мови Грінченка