поштарь
Поштарь, -ря́
м.
1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400.
2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Словник української мови Грінченка