Словник української мови Грінченка

поштарь

Поштарь, -ря́

м.

1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400.

2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.

Словник української мови Грінченка