поґулати

Поґулати, -лаю, -єш

гл. Одолѣть, осилить. Лубен. у. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Грин. II. 322. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула. О. 1862. І. 66.

Значення в інших словниках

1. поґулати — ПОҐУ́ЛАТИ, аю, аєш, док., діал., кого, що. Здолати, подолати. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих (Сл. Б. Грінченка); Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель поґула (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах