праведно

Праведно

нар.

1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Шевч. 242. Худоба... праведно досталась. О. 1861. X. 33.

2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подимив праведно християнських. К. (О. 1861. VI. 30).

Значення в інших словниках

1. праведно — пра́ведно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. праведно — Присл. до праведний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. праведно — ПРА́ВЕДНО. Присл. до пра́ведний. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе (І. Котляревський); І праведно господь великий .. Кайдани повелів кувать (Т. Шевченко); Ой, скинь-бо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
4. праведно — ПРА́ВЕДНО. Присл. до пра́ведний. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе (Котл., І, 1952, 149); І праведно господь великий.. Кайдани повелів кувать (Шевч., II, 1963, 122); Ой, скинь-бо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (Стар., Вибр., 1959, 9).  Словник української мови в 11 томах