прибагнути

Прибага́ти, -га́ю, -єш

сов. в. прибагти и прибагнути, -ну, -неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.

Значення в інших словниках

1. прибагнути — Здумати, додуматися; в думці не сподіватися [X]  Словник з творів Івана Франка