прибичувати

Прибичо́вувати, -вую, -єш

сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл.

1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ).

2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. прибичувати — прибичува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прибичувати — див. прибичовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибичувати — ПРИБИЧУВА́ТИ див. прибичо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. прибичувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. прибичувати — ПРИБИЧУВА́ТИ див. прибичо́вувати.  Словник української мови в 11 томах