прибік

При́бік, -бока

м.

1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами. Волч. у.

2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату. Вас. 195.

Значення в інших словниках

1. прибік — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
2. прибік — -боку, ч., діал. Бокова добудова до споруди.  Великий тлумачний словник сучасної мови