привикти

Приви́кти

см. привикати.

Значення в інших словниках

1. привикти — приви́кти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. привикти — див. привикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привикти — ПРИВИ́КТИ див. привика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. привикти — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися.  Словник синонімів української мови
5. привикти — ПРИВИ́КТИ див. привика́ти.  Словник української мови в 11 томах