привичати
Привича́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив. Черк. у.
Словник української мови ГрінченкаПривича́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив. Черк. у.
Словник української мови Грінченка