придивлятися

Придивлятися, -ля́юся, -єшся

сов. в. придиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.

1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. І. 26.

2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.

Значення в інших словниках

1. придивлятися — придивля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. придивлятися — ПРИГЛЯДАТИСЯ; (до кого) назирати кого, (за чим) НАГЛЯДАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. придивлятися — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
4. придивлятися — -яюся, -яєшся, недок., придивитися, -дивлюся, -дивишся; мн. придивляться; док. 1》 до кого – чого, на кого – що, з підрядним реченням і без додатка, рідко в що.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. придивлятися — ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. приди́вляться; док. 1. до кого – чого, на кого – що, з підрядним реченням і без дод., рідко в що.  Словник української мови у 20 томах
6. придивлятися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
7. придивлятися — ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. Приди́вляться; док. 1. до кого — чого, на кого — що, з підрядним реченням і без додатка, рідко в що.  Словник української мови в 11 томах