придобно

Придо́бно

нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі. МВ. ІІ. 206.

Значення в інших словниках

1. придобно — придо́бно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. придобно — заст. Присл. до придобний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придобно — ПРИДО́БНО, заст. Присл. до придо́бний. Я живу собі придобно на своїй селитьбі (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. придобно — ПРИДО́БНО, заст. Присл. до придо́бний. Я живу собі придобно на своїй селитьбі (Вовчок, І, 1955, 257).  Словник української мови в 11 томах