придути

Приду́ти, -ду́ю, -єш

гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.

Значення в інших словниках

1. придути — приду́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. придути — -ую, -уєш, док., розм. Хутко прибігти чи приїхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придути — ПРИДУ́ТИ.  Словник української мови у 20 томах