прижити
Прижити, -живу, -веш
гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Словник української мови ГрінченкаПрижити, -живу, -веш
гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Словник української мови Грінченка