призвіщати
Призвіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Словник української мови ГрінченкаПризвіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка