прийтися
Прихо́дитися, -диться
сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Рудч. Ск. II. 19. Не приходиться москаля дядьком звати. Ном. № 850.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. Г. Барв. 453. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться. Рудч. Ск. II. 127.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь. Кв. І. 99.
Словник української мови Грінченка