прикропляти

Прикропля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. прикропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють. Грин. III. 636.

Значення в інших словниках

1. прикропляти — прикропля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикропляти — -яю, -яєш, недок., прикропити, -кроплю, -кропиш; мн. прикроплять; док., перех. і неперех. Кропити трохи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикропляти — ПРИКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. прикро́плять; док., кого, що і без прям. дод. Кропити трохи. Стали й дощики спадати, Руна прикропляти (С. Руданський); Нарешті трошки прикропив дощ, але мало (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. прикропляти — ПРИКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. прикро́плять; док., перех. і неперех. Кропити трохи. Стали й дощики спадати, Руна прикропляти (Рудан., Тв., 1959, 79); Нарешті трошки прикропив дощ, але мало (Л. Укр., V, 1956, 363).  Словник української мови в 11 томах