прилинути

Прилинути, -ну, -неш

гл.

1) Прилетѣть. Коли б я зозуля, то я б крилечка мала.... прилинула б до двора. Мет. 54.

2) Быстро придти, пріѣхать, появиться. Рад же б я, милая моя, та до тебе прилинути. Мет.

Значення в інших словниках

1. прилинути — прили́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прилинути — -ну, -неш, док., поет. 1》 Те саме, що прилетіти. || Плавно пересуваючись по воді, в повітрі, з'явитися, наблизитися. || у сполуч. зі сл. вітер. Повіяти. || Підступити відчутно в якусь частину тіла (про кров); приплинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прилинути — ПРИЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Те саме, що прилеті́ти. Прилинуть, серце, журавлі, А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла! (М. Рильський); // Плавно пересуваючись по воді, в повітрі, з'явитися, наблизитися. Линьте, хмари.  Словник української мови у 20 томах
4. прилинути — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. прилинути — Прили́нути, -ли́ну, -ли́неш; прили́нь, -ньмо, -ньте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прилинути — ПРИЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Те саме, що прилеті́ти. Прилинуть, серце, журавлі, А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла! (Рильський, II, 1960, 288); // Плавно пересуваючись по воді, в повітрі, з’явитися, наблизитися. Линьте, хмари.  Словник української мови в 11 томах