приліг

Приліг, -ло́гу

м.

1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.

2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.

Значення в інших словниках

1. приліг — -логу, ч., зах. Бокова частина сідла.  Великий тлумачний словник сучасної мови