примножити

Примножа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. К. Іов. 77. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.

Значення в інших словниках

1. примножити — примно́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примножити — див. примножувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примножити — ПРИМНО́ЖИТИ див. примно́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. примножити — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. примножити — ПРИМНО́ЖИТИ див. примно́жувати.  Словник української мови в 11 томах