примовитися

Примовлятися, -ля́юся, -єшся

сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.

Значення в інших словниках

1. примовитися — примо́витися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примовитися — див. примовлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примовитися — ПРИМО́ВИТИСЯ див. примовля́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. примовитися — ПРИМО́ВИТИСЯ див. примовля́тися.  Словник української мови в 11 томах