приміряти

Приміря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок. Рудч. Ск. II. 47.

Значення в інших словниках

1. приміряти — примі́ряти дієслово доконаного виду приміря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приміряти — (одяг) міряти, пробувати; (до чого) порівнювати, прирівнювати; (оком) прикидати.  Словник синонімів Караванського
3. приміряти — I прим`ірятидив. приміряти. II примір`яти-яю, -яєш і примірювати, -юю, -юєш, недок., приміряти, -яю, -яєш і примірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приміряти — ПРИМІ́РЯТИ див. приміря́ти. ПРИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМІ́РЯТИ, яю, яєш і ПРИМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром, кольором, смаком тощо.  Словник української мови у 20 томах
5. приміряти — примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма) до чого і без додатка. Ретельно оглянути щось, намагаючись визначити розмір, обсяг і т. ін. чого-небудь. — Вікна будуть великі, їй би такі теж згодилися, примірилася оком Катерина (Л.  Фразеологічний словник української мови
6. приміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови
7. приміряти — Приміря́ти, -ря́ю, -ря́єш; примі́ряти, -мі́ряю; примі́ряй, -ряйте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. приміряти — ПРИМІ́РЯТИ див. приміря́ти. ПРИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМІ́РЯТИ, яю, яєш і ПРИМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром.  Словник української мови в 11 томах